10 заповідей для батьків

1. Не чекай, що твоє дитя буде таким, як ти або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той - третьому, і це необоротний закон вдячності.

3. Не зганяй на дитяті свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не відносься до його проблем звисока. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути і більше, оскільки у нього немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - це його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для свого дитяти. Муч, якщо можеш - але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все. 8. Дитя - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не лише плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких зростатиме не "наш", "свій" малюк, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку те, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановиту, неуспішну, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитя - це свято, яке поки що з тобою.

Що треба зробити щоб діти поводилися добре?

1. Ваша поведінка є прикладом для дитини.

2. Навчіться змінювати ситуацію, а не дитину.
Тримайте цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, щоб потім не карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно.
Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.

4. Висувайте реальні вимоги.
Завжди запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом — думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете?
Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику.
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також.
Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина.
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

Пам’ятайте:Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

 

Батькам про наркотики 

 «Порожнеча душі, якщо вона не може заповнитись внутрішнім змістом завжди знайде зовнішній замінник. 
У старшого покоління це був алкоголь, а нинішній світ підсунув нашим дітям наркотики… Особлива небезпека наркотичних речовин у тому, що поряд з руйнуванням здоров’я та психоемоційної сфери вони згубно впливають на генетичний апарат людини, передаючи свою чорну хвороботворну інформацію майбутнім поколінням; прирікаючи їх ще до народження на страждання.

Шановні батьки, запам’ятайте: ніколи не буде занадто рано розпочати розмову про наркотики з Вашою дитиною. Якщо ви вирішите відкласти цю бесіду із сином чи донькою до старших класів, то може трапитися так, що перші експерименти уже відбудуться. Наркотики можуть бути в полі зору уже восьми - дев’ятирічної дитини. До цього страшного знайомства їх штовхає звичайна цікавість. Ми, батьки, повинні завчасно попередити цю цікавість і доступно пояснити, що таке «наркотик» та якими бувають наслідки від його вживання. Дитина повинна запам’ятати: не можна навіть пробувати наркотики. Це повинно засвоїтись так само, як не можна гратися з вогнем або кидати м’ячем на проїжджу частину дороги. 

Розкажіть їй про те, що: 
     • наркотики більш небезпечні для дітей, ніж для дорослих; 
     • у дорослих залежність проявляється через роки, а у дітей може з’явитися і через кілька тижнів; 
     • між наркоманією і палінням існує тісний зв'язок: серед наркоманів до 91% тих, хто палить або палив тютюн; 25% дітей, що палять, зберігають цю звичку на все життя; 
   • хто в дитинстві і юності не зваблювався цигарками, як правило, і не починають палити. Схильність до наркотиків у кожного виявляється по-різному. Тому єдиним захистом від розвитку такої залежності є відмова від спроби вживання наркотичних речовин. 


Поради психолога 
Якщо твої наміри на рік – сій жито, 
на десятиліття – сади дерево, 
на віки – виховуй дітей 
(Народна мудрість)